Як підприємець з Миколаєва захищає Україну та разом з дружиною підтримує роботу власного інтернет-магазину

Віталій — підприємець та власник магазину прапорів FlagMaster. 20 років він служив у прикордонних військах, а потім став власником бізнесу,... The post Як підприємець з Миколаєва захищає Україну та разом з дружиною підтримує роботу власного інтернет-магазину appeared first on EVO.Business.

Oct 9, 2022 - 01:01

0 15

Як підприємець з Миколаєва захищає Україну та разом з дружиною підтримує роботу власного інтернет-магазину

Віталій — підприємець та власник магазину прапорів FlagMaster. 20 років він служив у прикордонних військах, а потім став власником бізнесу, який обробляє до 7 тис. замовлень на рік. Віталій живе у Миколаєві та з початком війни пішов у ЗСУ, поставивши бізнес на паузу. Але великий попит на українські прапори змусив їх з дружиною шукати варіанти відновлення.

Розповідаємо про DDoS-атаку на інтернет-магазин, складнощі з виробництвом, виготовлення прапорів без професійного обладнання та соціальну місію FlagMaster.

Бізнес до війни

Команда FlagMaster складалась з семи людей та обробляла до 7 тис. замовлень на рік. Крім власного сайту, прапори продавали на Prom.ua, Bigl.ua, Rozetka, OLX. За весь час прапори компанії відправилися до 30 країн, минулого року — до 14. А один з прапорів Президент України Володимир Зеленський подарував Президенту США Джону Байдену.

Віталій особисто працював над створенням найкращого сервісу — замовлення, зроблені до 17:00, відправляли того ж дня. Підприємець мав великі плани на 2022 рік: наймання нового персоналу, вихід на міжнародні майданчики для торгівлі та брендування товару: «Навіть встиг подати документи на реєстрацію торговельної марки. Хотів, аби кожний прапор мав лейбл».

DDoS-атака напередодні повномасштабного вторгнення

Віталій каже, що особисто для нього повномасштабна війна почала 23 лютого ввечері.Почалося з того, що сайт «ліг». За словами Віталія, це звична ситуація, раз на місяць можуть бути технічні проблеми. Тому він ліг спати, аби розібратися зранку. Але зранку почалася війна, тож було вже не до сайту.

Коли на 3–4 день Віталій звернувся до хостера, з’ясувалось, що це була DDoS-атака. Його друг-айтівець зайшов на звичайний та прихований сервер, виявилося, що всі дані з них стерті.

«Друг сказав, що так можуть працювати тільки високопрофесіональні хакери. Тут я згадую, що за тиждень до початку війни наша менеджерка пішла у відпустку, а я приймав деякі замовлення. Зателефонувала людина і гарно поставленою російською мовою запитала, чому на сайті немає прапорів росії. Я відповів, що вже 8 років ми не продаємо такий товар. І можливо, коли Крим повернеться до України, ми будемо їх виготовляти. Людина сказала, що з нами все ясно, «чекайте». Ось так сайт з українською символікою став як кістка в горлі окупантів, що прийшлось поставити його в чергу на знищення».

Сайт вдалося відновити через 20 днів після атаки. В цей період Віталій зрозумів, наскільки важлива диверсифікація: крім власного сайту, він продавав прапори на Prom.ua. Тож поки його інтернет-магазин був недоступний, Prom.ua приносив продажі.

Безплатно передали усі наявні прапори військовим

Віталій згадує, що в перші дні вторгнення Голова Миколаївської обласної державної адміністрації Віталій Кім закликав жителів не виходити на вулицю. Місто сильно бомбили, в перших числах березня бої йшли в пригороді Миколаєва, по місту їздила військова техніка. Тож родина Віталія сиділа вдома.

«В цей час до нас звернулись з Миколаївської облдержадміністрації та попросили передати для військових усі прапори України, що були в наявності. Ми зголосилися і безплатно передали 386 прапорів. Військові, що їхали на лінію боротьби, маркували ними техніку, в тому числі аби місцеве населення не боялося і вірило в Збройні Сили України. Це був дуже важливий крок для підняття морального духу українців».

Дружина кроїть тканину вдома на підлозі, а мама шиє

Віталій прагнув продовжувати бізнес, але для цього потрібно було виготовити нові прапори. З цим почалися труднощі: відсутність тканини, співробітників та обладнання.

До війни тканину закупляли на ринку «7 кілометр» в Одесі та на «Барабашово» в Харкові: «В Одесі власники майже всіх контейнерів — іноземці — закрилися та поїхали за кордон. А в Харкові після влучання у ринок все згоріло».

Після влучання у бомбосховище, з якого за кілька годин вийшли співробітники нашого підприємства, швачки з родинами вирішили остаточно виїхати з Миколаєва. Доступу до професійного обладнання не було через прохання поменше переміщуватися містом, щоб не заважати проїзду військової техніки для оборони Миколаєва.

Родина Віталія жила на окрайку Миколаєва з боку Херсона. Артилерійські обстріли по траєкторії проходили майже над будинками. Тож чоловік вирішив перевезти близьких. В результаті переїхали до маленького міста Одеської області, взявши лише особисті речі. Після цього Віталій без повістки поїхав до військової частини, в якій колись служив, бо розумів, що треба рятувати країну. Згодом перевівся на нове місце військової служби на Херсонський напрямок.

«І тут починається — мені телефонують клієнти, всім потрібні прапори для підняття морального духу. Дружині теж обривають мобільні — вона залишилась замість менеджера з телефонами. Ми перед всіма перепрошуємо, оскільки все віддали Облдержадміністрації, а ресурсів на виготовлення нового не було».

Але дружина наполягла, що треба спробувати. Казала, що не може просто сидіти без справи, коли в країні війна, і готова хоч сама кроїти прапори. Так Віталій почав продзвонювати усіх можливих постачальників. Врешті знайшли людину, що готова була віддати два великі рулони на 200 метрів.

Постало питання — хто буде кроїти та відшивати прапори. Всі швачки роз’їхалися та не мали обладнання. Інші, з якими зв’язувався Віталій, були зайняті пошиттям військової розгрузки та екіпіровки. Тож дружина взялася кроїти прапори у домашніх умовах просто на підлозі на колінках. А мама Віталія відшивала їх на швейній машинці. Так бізнес з професійною командою з семи людей став повністю сімейним.

«Це дуже важко, з професійним обладнанням за годину можна накроїти 150 прапорів. А дружина на підлозі звичайними ножицями за годину кроїла 4–8 прапорів. Проте вона не жаліється та вважає це своєю соціальною місією».

Бізнес-показники впали у 5 разів

Коли перші 200 метрів тканини закінчилися, потрібно було шукати нову. Віталій знайшов постачальників, які привозять тканину з Польщі, і тепер замовляє там. «На жаль, через підняття курсу долара довелося підвищити ціни, бо вся сировина закордонна і собівартість підвищилась майже пропорційно».

Прапори родина виготовляє під замовлення, а надлишки продає на Prom.ua. Віталій каже, що в порівнянні з довоєнними доходами та обсягами бізнес просів у 5 разів. Кількість замовлень зменшилась вдвічі — до війни менеджерка обробляла 30 замовлень на день, а дружина зараз — 15. Зменшився і середній чек. Якщо раніше купували гуртом, то зараз замовляють 1–2 прапори для себе.

Команда роз’їхалась по світу

Співробітники FlagMaster роз’їхалися по країні та світу. Віталій зазначає, що дехто вже знайшов нову роботу та навіть змінив сферу діяльності. Тож він не сильно вірить, що по закінченню війни вдасться зібрати колишню команду. Щоправда, з однією швачкою таки вдалося поновити співпрацю — жінка переїхала жити в село та купила машинку. Тепер дружина Віталія відправляє їй крій «Новою поштою», вона шиє та пересилає готовий продукт.

До війни FlagMaster продавав супутні вироби до прапорів — кріплення та підставки. Усі їх виготовляли на фабриках Чернігова та Харкова під замовлення компанії. Зараз розпродають довоєнні залишки, а замовляти нові немає змоги — десь згоріла фабрика, десь власники не виходять на зв’язок або служать в армії.

Віталій розповідає, що напередодні війни замовив в Харкові дерев’яні кабінетні підставки для прапорів. Гроші заплатили, але отримати продукцію не встигли. Співробітники деревообробного підприємства виїхали через постійні обстріли та не мали доступу до виробництва. Але зв’язок тримають та обіцяють відправити, коли матимуть змогу.

Про службу у ЗСУ Віталій каже, що відчуває велику мотивацію служити на Миколаївщині, де зосереджено все його життя: будинок, сім’я, друзі та бізнес.