Згоріли склади на Барабашово, перевезли товар у корівник, майже над будинком збили ворожу ракету: історії підприємців із зони бойових дій

Поговорили з підприємцями з Prom.ua, які потрапили у складні ситуації під час війни. Розповідаємо, як вони зараз ведуть бізнес, долають складнощі та адаптуються до нових умов.

Згорів магазин та два склади на Барабашово у Харкові

Юлія Пензева, власниця інтернет-магазину «Вулкан»

Основний асортимент нашої компанії — товари для риболовлі, полювання, туризму, дайвінгу, камуфльовані костюми, взуття та одяг. До початку повномасштабної війни ми мали два магазини в Харкові, один із яких був найбільшим серед рибацьких рядів на ринку Барабашово. Після ракетного обстрілу в березні, цей магазин та ще два наші склади з човнами згоріли. Ми вирішили, що будемо й далі торгувати, доки не згорів весь інший товар.

Я дивлюся на втрати дуже спокійно та не засмучуюсь, адже знаю, що все відбудуємо та заробимо. Радію, що самі залишились живими та змогли вибратися з маленькими дітками. Перший тиждень після вторгнення просиділи в підвалі, а потім все-таки вирішили їхати: було не складно, однак дуже страшно, адже коли їхали містом, то над нами літали ворожі літаки та кидали бомби. Загалом провели в дорозі троє діб, але взагалі не відчували втоми. А як тільки опинилися в безпечному місці, то відновили роботу.

Деяку частину товару встигли врятувати із магазину на Барабашово, доки полум’я не встигло поширитися. Вцілів і ще один магазин в іншій частині міста. Зараз там живе хлопець, який збирає та відправляє товар, а я паралельно приймаю онлайн-замовлення.

Раніше в компанії працювали 15 людей, однак після 24 лютого всі пороз’їжджалися. Спочатку ми багато допомагали — віддавали волонтерам та військовим квадрокоптери, костюми, взуття. Перші замовлення почали обробляти десь наприкінці березня, однак люди оплачували товар навіть тоді, коли ми сиділи в підвалі. Через це вони думали, що їх надурили та залишили аж 250 негативних відгуків. На щастя, потім ми особисто зв’язалися з кожним клієнтом і швидко все розрулили.

Зараз закинули власний сайт, адже там отримуємо багато зайвих замовлень, які доводиться скасовувати. Це пов’язано із тим, що маємо великий асортимент (приблизно 10 тис. позицій), однак не маємо змоги підв’язати залишки в 1C до сайту.

Активно працюємо на Prom.ua — отримуємо приблизно таку ж кількість замовлень, що й раніше, адже частина товару, як-от спальники та воєнні костюми, має попит у воєнний час. Думаю, завдяки цьому ми так добре тримаємося на плаву, адже до повномасштабної війни основною опорою були човни, які зараз ніхто не купує. Хоча були за цей час замовлення, які дивували, приміром, мотори, рятувальні жилети чи підкормки. Люди по всій Україні не припиняють займатися риболовлею та продовжують жити.

Також вважаю, що треба жити та діяти зараз, адже потім може бути запізно. Якби згорів весь наш товар, то я б точно щось вигадала, щоби далі продавати та заробляти. Тому можу сказати, що з початку повномасштабної війни бізнес майже не змінився: стимул залишається сильним. Поки є робота, треба працювати: інших варіантів просто не залишається.

Попали під окупацію у Балаклії, перевезли склад до колишнього корівника

Дмитро Сосновий, керівник інтернет-напряму компанії «Автогранд»

Наша компанія вже 15 років займається оптовими продажами автозапчастин та автохімії. У штаті працюють 60 співробітників, чотири роки тому вийшли в інтернет, а зараз маємо вже чотири інтернет-магазини.

Протягом усього тижня перед початком повномасштабного вторгнення директорський склад нашої компанії проводив збори. Імовірність війни лякала, тому ми хотіли розробити алгоритм подальших дій для збереження бізнесу. Планували в найближчий місяць перевезти із Харкова на захід України співробітників із сім’ями та залишки товару.

На жаль, ми не встигли реалізувати план та не розрахували масштаб трагедії. 24 лютого в багатьох людей почалася паніка, тому всі за можливості розбігалися із міста. Я разом із керівним складом виїхав до батьків у місто Балаклія, яке на третій день потрапило під окупацію.

Майже через місяць вдалося повернутися в Харків, звідки потрібно було перевозити товар. Працювали в небезпечних умовах: упродовж двох тижнів вісім людей під обстрілами завантажували все зі складу, лише один поверх якого займає 8 тисяч м².

Після цього товар вирушив до нового складу, який допоміг знайти клієнт із Закарпаття. Прихистком виявився звичайний занедбаний корівник площею в 1000 м². Ми ж залатали в ньому дірки, встановили дрібні стелажі, облаштувалися й тепер відправляємо замовлення звідти. Намагаємося зафіксувати весь перевезений товар, тому на залишках в інтернет-магазині не весь товар у наявності. Це дуже важко, адже раніше на складі працювало 30 людей, а тепер лише п’ятеро.

До 24 лютого розраховували, що залишків вистачить приблизно на два місяці. Наразі розпродаватимемося довше, адже основний орієнтир компанії був на схід України — першочергово працювали в Харкові, доставляли в Запоріжжя, Дніпро, Полтаву. Втрата східного ринку стала найбільшою проблемою, адже звідти йшло майже 95 відсотків замовлень.

Зараз замовлень небагато — десь 7–10 відсотків від довоєнного об’єму. Перше замовлення в інтернет-магазині ми отримали через місяць після початку повномасштабної війни. Спочатку вимикали усюди рекламу, однак із часом повернулися та відновлюємо власний сайт та магазин на Prom.ua (на останньому трохи легше, завдяки популярності маркетплейсу).

Поступово клієнтів більшає, адже люди все ще їздять на автомобілях — хтось волонтерить, хтось допомагає ЗСУ, а хтось відновлює свій бізнес та потребує наших запчастин навіть у воєнний час. Купують усе, що купували раніше, наприклад, протитуманні фари, ущільнювачі скла, керма, розширювальні бачки. І це попри те, що деякі товари піднялися в ціні майже вдвічі.

У 2022 році планували збільшити асортимент на 8–10 тисяч найменувань, однак тепер намагаємося організувати нову структуру та розглядаємо повне перепрофілювання підприємства та орієнтир на запчастини для іномарок.

Окрім того, плануємо зафіксувати всі залишки асортименту та запускати дропшипінг — співпрацювати з іншими продавцями. В умовах війни це чудовий варіант підприємництва. Людина, яка не має товару, може на тому ж Prom.ua відкрити найдешевший магазин та почати заробляти — достатньо просто збирати та відправляти нам замовлення.

Якщо ж людина мала власний магазин, а її товар неактуальний, то треба сідати та моніторити ринок. Впевнений, що зараз будуть популярними будматеріали — можна займатися цією нішею. Вірю, що людина, яка змогла збудувати бізнес, зможе займатися чим завгодно.

Будь-яка війна — це також і нові можливості, якими можна скористатися. Ніхто не знає, що буде завтра, однак розуміємо, що треба приймати реалії та підлаштовуватися під них.

Не було доступу до складів у Одесі, майже над будинком збили ворожу ракету

Олексій, керівник інтернет-магазину Usmivka

Наша компанія вже понад 20 років працює на ринку та має два основних напрямки — половину асортименту становлять сувенірні товари, а іншу половину — сумки з рюкзаками.

Із початку повномасштабної війни робота змінилася кардинально. У перший місяць ми зовсім не працювали, адже не мали доступу до товару. Тоді в багатьох людей почалася паніка й адміністрація зачинила склади, які ми орендували. Ніхто не знав, що буде далі та боявся, що будуть мародерити місцеві або взагалі прийде російська армія.

Такий заморожений стан тривав місяць. Ще в лютому ми вимкнули рекламу на Prom.ua та не ставили галочку «працюємо під час війни». Попри це замовлення й далі надходили, адже товари залишалися на сайті інтернет-магазину. Деякі люди не розуміли, чому з ними не зв’язуються та залишали негативні відгуки.

А дехто телефонував навіть із регіонів, у яких ситуація більш напружена. Приміром, люди із Києва почали працювати ще до того, як Київщину звільнили окупаційні війська. Та й зараз є клієнти, які роблять замовлення навіть із Миколаєва та Харкова — зони активних бойових дій.

Після відновлення роботи в інтернет-магазині змінився перерозподіл замовлень — по сувенірній тематиці отримуємо лише 5 відсотків від довоєнної кількості замовлень. Такі товари зараз нікого не цікавлять — вони є в асортименті та навіть рекламуються, але ефект від того мінімальний. На щастя, ProSale дає можливість сплачувати тільки комісію за покупку, тому ми нічого не втрачаємо.

Інша ситуація із сумками та рюкзаками — отримуємо зараз приблизно 100–150 відсотків від довоєнної кількості замовлень. Це, звичайно, добре, однак є й мінуси — немає імпорту, тож товар розпродається і в якийсь момент просто закінчиться.

Попри напружену ситуацію в Одесі, я все ще залишаюся в місті та не планую нікуди їхати. Та й перевозити всю інфраструктуру дуже складно та затратно. Тому залишаюся вдома і продовжую працювати, доки є можливість.

Нещодавно майже над моїм будинком збили ракету. У цей момент хтось ховався в сховищі, хтось — працював, а хтось — гуляв містом чи дивився у вікно. Це нормально, адже люди дуже різні — хтось гостро реагує на складнощі, а хтось ні. Так само й у роботі — дуже багато моїх знайомих підприємців не їхали та не планують їхати з міста.

The post Згоріли склади на Барабашово, перевезли товар у корівник, майже над будинком збили ворожу ракету: історії підприємців із зони бойових дій appeared first on EVO.Business.